І знову чути голосочки... три колоски...три колосочки...

До 85 річниці вшанування жертв голодомору в Україні  у Стрижівській біліотеці була проведена година-спогад: "І знову чути голосочки... три колоски... три колосочки...". На наше запрошення відгукнулись учні 6 класу та їх класний керівник, вчитель української мови та літератури  Валентина Миколаївна Ковальчук, яка розповіла дітям про трагічні сторінки страшних подій в історії країни.

        Про це пам*ятає Україна, це визнає світ, про це не могли мовчати і ми. Тому готуючись до заходу ми провели дослідницький марафон, метою якого було зібрати інформацію про Стрижівку у голодні 1932-1933р.р.", щоб діти,  молодь, знали про лихоліття, які відбувались у рідному селі та берегли у своїй пам’яті свідчення очевидців за ради  того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось. 

   Ми пройшлися по літніх людях, стрижівських старожилах, яким на сьогодні 92 і більше років. Ці люди погодились розказати нам на камеру про те, що пам*ятають. свідчення очевидців тут  і тут . Десять років тому, цю тему вже досліджували учні нашої школи , вони ж зібрали та записали свідчення односельчан Софії Бондаренко 1915р.н та Віри Степурко 1921р.н. Ці спогади увійшли в книгу "І була зима... і була весна... голод", яка побачила світ у 2008році.(є в нашій бібліотеці) 

У бібліотеці працює виставка присвячена цим подіям, на якій представлені книги та деякі речі наших односельчан. Зокрема  ікона, яку у 33 році у сім'ї Лариси Грибівської виміняли на хліб.

       Нехай  свічка пам*яті не згасає.